Як визначити, чи готова дитина до навчання у школі?
Допоможе батькам Карта-характеристика готовності дитини до шкільного навчання, яку розроблено психологами О. Проскурою та Р. Овчаровою.
Оберіть номер позиції, яка відповідає рівню готовності вашої дитини.
Визначення психологічної та соціальної готовності дитини до школи.
А. Бажання вчитись у школі.
1. Дитина бажає вчитися.
2. Особливого бажання вчитися не має.
3. Вчитися не хоче.
Б. Навчальна мотивація.
1. Усвідомлює важливість та необхідність навчання, власна мета навчання набуває самостійної привабливості.
2. Власна мета навчання не усвідомлюється, приваблює лише зовнішній бік навчання.
3. Мета навчання не усвідомлюється, нічого привабливого в школі дитина не бачить.
В. Уміння спілкуватися та адекватно поводитися й реагувати на ситуацію.
1. Дитина легко вступає у контакт, правильно сприймає ситуацію, діє відповідно.
2. Контакт та спілкування ускладнені, реакція на ситуації не завжди правильна.
3. Важко вступає в контакт, має ускладнення у спілкуванні, в розумінні ситуації.
Г. Організованість поведінки.
1. Поведінка організована.
2. Недостатньо організована.
3. Поведінка неорганізована.
Поради батькам першокласників
1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо дрібні, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте її. Розраховувати час - ваш обов'язок.
3. Не випроваджуйте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, втрачає силу.
4. Відправляючи дитину до школи. Побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів. Без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно! ", "Щоб не було поганих оцінок".
5. Забудьте фразу "Що ти сьогодні отримав?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї запитання. Дайте їй розслабитись після важкого робочого дня. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
6. Якщо дитина замкнулась у собі, щось турбує, не наполягайте на поясненні, нехай заспокоїться.
7. Зауваження вчителя вислухайте у відсутності дитини, а вислухавши, не поспішайте сварити дитину. І говоріть з нею спокійно.
8. Після школи дитина повинна образу сідати за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочинку. Найпродуктивніший час для виконання завдань – від 15-і до 17-і годин.
9. Не можна виконувати завдання без перерви. За кожні 15-20 хвилин праці необхідно відпочити 10-15 хвилин.
10. Давайте дитині працювати самостійно, не стійте над нею. При необхідності – допоможіть їй, підтримайте словами: "Ти все вмієш", "Давай поміркуємо разом".
11. При спілкуванні з дитиною не удавайтесь до виразу: "Якщо ти будеш добре вчити, то..."
12. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути її справи.
13. У сім'ї повинна існувати єдина тактика спілкування дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо її навчання і виховання вирішуйте без неї. Частіше звертайтесь до літератури для батьків.
14. Звертайте увагу на стан здоров'я дитини. Найчастіше об'єктивні показники втоми: головний біль, поганий настрій.
15. Не нагадуйте дитині перед сном про неприємні речі, про роботу.
16. Почитайте книгу і допоможіть дитині розслабитись. Розмовляйте тихим, спокійним голосом.
Рекомендації учням з підготовки домашніх завдань
1. Активно працювати на уроці: уважно слухати та відповідати на запитання.
2. Якщо щось незрозуміло, не соромитися запитувати.
3. Уважно й докладно записувати завдання з кожного предмета.
4. Учитися користуватися довідниками та словниками, щоб уміти з’ясовувати значення незнайомих слів і висловів.
5. Навчитися знаходити необхідну інформацію з допомогою комп’ютера.
6. Складний матеріал уроку треба повторити того ж дня, щоб відразу закріпити його та запам’ятати.
7. Виконуючи домашнє завдання, слід не лише думати, що треба зробити, а ще й з’ясовувати, з допомогою яких засобів і прийомів цього можна досягти.
8. Не соромитися звертатися по допомогу до дорослого й однокласників.
9. Перед виконанням домашньої роботи слід переконатися в тому, що в щоденнику записані всі завдання.
10. Треба визначити послідовність виконання завдань і час, потрібний для виконання кожного з них.
11. На письмовому столі має лежати тільки все необхідне для виконання одного завдання, після чого зі столу прибираються вже використані матеріали та готується навчальне приладдя, необхідне для виконання наступного завдання.
12. У процесі підготовки домашнього завдання слід робити перерви.
13. Вивчаючи заданий матеріал, треба спочатку його зрозуміти, а вже потім запам’ятовувати.
14. Перед виконанням письмової роботи необхідно вивчити всі правила, які можуть стати у нагоді.
15. Читаючи підручник, треба ставити собі запитання за текстом.
16. Дізнаючись про нові поняття і явища, треба пов’язувати їх за змістом із уже відомими.
17. Велике завдання необхідно розділяти на частини й працювати над кожною з них окремо.
18. Готуватися до творів і доповідей треба заздалегідь, рівномірно розподіляючи навантаження, а не залишати таку відповідальну роботу на останній день.
19. Необхідно вміти користуватися картами й схемами та використовувати їх під час підготовки усних уроків.
20. Треба складати план усної відповіді й перевіряти себе за ним.
За І.М. Рибальченко. Взаємодія з батьками. Х.: Вид. група «Основа»,2007, с. 154.
Поради батькам п'ятикласників
Рекомендовано листом МОН від 24.05.2013 №1/9-368
"Про організацію навчально-виховного процесу у 5 класах
загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення
базових дисциплін в основній школі"
1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником.
2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.
10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.
11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.
Виховуй себе сам!
Поради учню — арифметика самовиховання
Самовиховання потрібне кожній людині. Воно прискорює розвиток внутрішніх сил людини — фізичних і духовних.
Самовиховання — кращий спосіб розвитку усіх здібностей. Хто знає себе, той робить менше помилок, правильно оцінює свої можливості, може передбачити невдачі в усіх справах.
Самовиховання — це уміння керувати своїм «Я», переборювати бажання, примушувати себе робити, в першу чергу, те, що треба, а не те, що хочеться.
Самовиховання — це боротьба з власними слабкостями, поганими звичками.
Пізнай себе, дай собі об'єктивну оцінку, визнай програму дій самовиховання і ти зростатимеш людиною серед людей.
1. Мої чесноти.
2. Мої недоліки.
3. Що мені не подобається в людях.
4. Яким би я хотів бути?
5. На кого хочу бути схожим?
6. Що для цього треба? (Читати відповідну літературу, тренування, серйозне навчання, фізична праця, гурткова робота тощо).
7. Яке громадське доручення допоможе в цьому?
8. Які вимоги ставлять до мене батьки, вчителі? Чи замислювався я над цим? Чи потрібно прислухатися?
9. Що мені дасть чіткий розпорядок дня? Чи дотримуватися його? Чи не марную даремно час?
10. У кого я просив би поради? До кого прислухався?
11. Моє самозаохочення. Завдання на тиждень, місяць, навчальну чверть, рік.
12. Я переможу! Я переміг!
| 
